Права і обов’язки батьків

Ст. 141 Батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони ушлюбі.

Ст. 150 Батьки зобов’язані:

  1. Виховувати дитину в дусі поваги до прав інших людей, любові до свого народу;
  2. Піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
  3. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти;
  4. Поважати дитину. Забороняється будь-яка експлуатація дитини батьками, фізичні покарання та покарання, які принижують гідність дитини.

Ст. 152 Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю.

Ст. 157 Питання виховання дітей вирішуються спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини. Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі у вихованні, то порядок визначається органом опіки та піклування. У випадку, якщо батьки не підкоряються рішенню органу опіки, то кожен з батьків має право звернутися в суд для вирішення суперечки.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ ЗА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

Кодекс про адміністративні правопорушення
ст. 184 ч. 1 Ухиляння батьків від виконання обов’язків по забезпеченню необхідних умов життя, навчання і виховання неповнолітніх дітей – попередження або штраф (1-3 неоподатковувані мінімуми).

ст. 184 ч.2 Ті ж дії, скоєні повторно протягом року, після накладання покарання -штраф (від 2-4 неоподатковуваних мінімумів).

ст. 184 ч. 3 Якщо неповнолітній скоїв адміністративне правопорушення у віці від 14 до 16 років, на батьків накладається штраф (3-5 неоподатковуваних мінімумів громадян).

ст. 184 ч. 4 Скоєння неповнолітнім дій, що передбачені Кримінальним Кодексом, якщо він не досяг віку кримінальної відповідальності тягне за собою накладання штрафу на батьків (10-20 неоподатковуваних мінімумів). Всі штрафні санкції накладаються тільки в судовому порядку і сплачуються в банківських установах. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства (ст. 155 Сімейного Кодексу).

Батьки не можуть відмовитися від своїх прав та обов’язків, вони можуть втратити їх у судовому порядку. Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання батьківських обов’язків по вихованню дітей,не забрали дитину з пологового будинку, жорстоко поводяться з дітьми, є хронічними алкоголіками чи наркоманами, вдаються до експлуатації дитини, примушують до жебракування та бродяжництва (ст. 164 Сімейного Кодексу). Злісне ухилення батьків від виконання обов’язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення батьківських прав (ст. 47 Закону України “Про загальну середню освіту”).

У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя і здоров’я дитини, орган опіки та піклування (виконком) або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини у її батьків (ст. 170 Сімейного Кодексу), Злісне невиконання батьками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк (ст. 166 Кримінального Кодексу України). Але допускається поновлення у батьківських правах (ст 169 Сімейного Кодексу України), якщо батьки змінили поведінку, і поновлення в правах є в інтересах дітей.

Чому дитина не хоче йти до школи? Проблеми учнів молодших класів…

Надмірне навантаження
П’ять-шість уроків в школі, 4-5 годин виконання домашніх завдань, щоденні заняття в гуртках і секціях виснажують незміцнілий дитячий організм із великою швидкістю. Недосипання годину-півтори впродовж декількох днів призводить до зниження пам’яті, уваги, а отже, працездатності. Стомлення, що накопичилося, призводить до нервових зривів і відмову відвідувати школу.

Що робити?
Скласти відповіний режим дня. Ваше завдання – забезпечити дитині сон тривалістю не менше 9-10 годин, здорове харчування і рухову активність на свіжому повітрі. Вибираючи додаткові заняття, віддавайте переваги спортивним секціям, де ваше чадо випліскуватиме заряди енергії і заразом задовольнить біологічну потребу в русі.

Конфлікт з учителем

Що робити?
Якщо конфлікт з учителем у вашої дитини, то необхідно поспілкуватися із своїм чадом і вчителем. Дитину важливо підтримати, допомогти у вираженні негативних емоцій. Спробуйте разом поміркувати, як висидіти тривалі уроки, як подолати неуважність. У особистій розмові з вчителем не виніть і не звинувачуйте, вислухайте, над чим треба попрацювати вашій дитині і вам. Намагайтеся заручитися його підтримкою, адже союзник у вигляді досвідченого доброзичливого педагога – подарунок долі у справі успішної освіти і розвитку вашої дитини.

Складні стосунки з однокласниками
Зазвичай саме дружний клас виявляється тим магнітом, який притягує дитину до школи. Якщо у вашого чада не склалися стосунки в класі, він став жертвою агресії однокласників, поза сумнівом, відвідування школи для нього буде гірше каторги. Часто діти, що піддаються нападкам, своїми реакціями на підбурювання самі провокують таке відношення однокласників. І не обов’язково при цьому “жертви” мають якісь особливості (носять окуляри, повненькі або гаркавять). Важливо, що дитина не може управляти своїми емоціями, на провокації реагує гостро, неадекватно: у відповідь на жарт з кулаками кидається на кривдника, ридає від того, що смикнули за косичку. Це підкріплює агресивні дії забіяк.

Що робити?
Як вже стало традицією, треба підтримати і вислухати дитину, розповісти, як виходили самі з подібних ситуацій, тренувати стійкість до кличок шляхом використання в сім’ї жартівливих “ей, ти, редиска; баклажан, кабачок”. Проаналізувати реакції дитини на образи і спробувати разом виробити нові, більш адекватні. Надайте своєму чаду більше самостійності, підкріплюйте його упевненість в собі; штучно створюйте умови для тісного спілкування і дружби з однокласниками.

Складнощі у навчанні
Низька успішність може викликати у вашого чада стійке небажання ходити до школи. Труднощі у навчанні можуть бути викликані невмінням дитини вчитися, організовувати свою діяльність, ефективно запам’ятовувати, управляти своєю увагою; недоліками розвитку уваги, пам’яті, уміння мислити; особливостями нервової системи – повільністю, тривожністю. Крім того, якщо у школяра не сформувалася мотивація до такого важкого і виснажливого, але необхідного навчання, і він зіткнувся з першими невдачами і труднощами, це може привести до зниження інтересу до навчання, втрати віри у свої сили.

Що робити?
Для вирішення цієї складної проблеми звертайтеся до фахівців – психологів, вчителів.

Вимогливі батьки
Ви влаштовуєте дитині скандали з-за кожної “вісімки”? Помилка в контрольній примушує ваше волосся встати дибки, а вас півтори години виговорювати “нетямущому”, хто він є і ким буде, коли виросте? Без батьківського паска ви не сідаєте вчити уроки? За кожну провину в школі ви позбавляєте дитину його улюблених занять? Якщо ви відповіли ствердно на ці питання, вітаю! Ви влаштували для своєї дитини пекло з процесу навчання, і школу разом з вами він бачить в кошмарах.

Що робити?

Змінити своє ставлення до оцінок, які приносить ваше дитя зі школи, змінити свої методи стимулювання, а педагогічні дії зробити більш гуманними. І багато, терпляче, систематично і сумлінно працювати разом із дитиною, покращуючи його успішність, налагоджуючи стосунки з учителями, однокласниками, розігріваючи і відроджуючи його інтерес до шкільного навчання.
Бажаю вам, щоб шкільні роки стали для вас і вашої дитини дійсно чудовими!

Як допомогти дитині адаптуватися до школи

У щасливих батьків першокласників вир почуттів і емоцій: радість, гордість, хвилювання, переживання, страх… “Як там буде, у школі? Як навчатиметься моя дитина ? Чи все зможе вивчати ? Чи не кривдитимуть її? Чи вона нікого не битиме? За яку парту посадять? Який урок стане улюбленим? Цікаво, чи коли-небудь вона навчиться красиво писати? А читати швидко?”. У портфелі акуратно лежать нові зошити й підручники, олівці заточені, бантики зав’язані. Усе! У перший клас.     І саме тоді розумієш, що букет, портфель і бантики — все це тільки зовнішня сторона. А є ще те, що всередині. Адже для дитини настає зовсім нове життя, дo якого їй доведеться пристосовуватися. Фахівці вважають, що перші місяці в школі —
найскладніший час у житті багатьох учнів.

Як зробити так, щоб дитина почувалася комфортно в новихумовах, як допомогти адаптуватися? Перші 2-3 тижні особливо важкі для дитини. І наслідком цього є головні болі, порушення сну, зниження апетиту тощо. Отже, дорогі друзі, варто бути особливо уважними до дитини в період адаптації.     Якщо ви знаєте, що ваш малюк складно пристосовується до нових умов, то обов’язково візьміть відпустку на пару тижнів. Тоді й адаптація минатиме значно легше: ви зможете раніше забирати дитину після уроків, не залишаючи її у групі продовженого дня і матимете час поговорити з нею про те, що сьогодні було в школі.

Спочатку вам доведеться робити з першокласником уроки, а це дуже важливо, адже навчити дитину самоорганізації просто необхідно.     Якщо вам не потрібно поспішати на роботу, то ви зможете спочатку щодня спілкуватися із учителькою. Чому це важливо? По-перше, тому що вчителька, відчуваючи зацікавленість батьків, краще ставитиметься до дитини (факт перевірений). Та й розв’язати більшість проблем тоді вдасться по гарячих слідах, тобто швидко.

Найперший день
Можливі проблеми першого дня
День другий
Перший тиждень
Минув місяць

  1. Скільки часу триває адаптація до школи в першокласників?
  2. А що робити, якщо вже лютий, а моя дитина так і не звикла до школи? Вона вередує, зранку відмовляється туди йти і запевняє, що не любить учителя.
  3. Чи може так трапитися, що дитина до школи так і не звикне?
  4. Яким повинен бути режим першокласника?
  5. Ми віддаємо дитину до першого класу у неповні шість років. Чи існують якісь особливі поради щодо
    адаптації для таких маленьких дітей?
  6. На що слід звертати увагу в перші тижні в школі?
  7. Як визначити: адаптувалася дитина до школи чи ні?
  8. Коли можна залишати дитину в групі продовженого дня?
  9. У дитини дуже низькі оцінки, що з цим робити?

Шановні батьки !

Перші дні й тижні в школі — найважливіший час. Від того, як вони минуть, багато в чому залежить
подальше шкільне життя вашого малюка. Тому поставтеся серйозно до початку навчання вашої дитини у школі: не шкодуйте сил і часу, щоб допомогти їй. Співпрацюйте з учителями й психологом. А нагородою
вам буде щаслива дитина, яка прагне й любить вчитися.