Пояснювальна записка
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Освітню програму для 1-4 класів закладу освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти та на основі Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких
ключових компетентностей:
- вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно
письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
- математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
- інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
- екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
- інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
- навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного
здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
- культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
- підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації освітньої програми будуть використовуватися внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.
Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.
Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів
навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.
Освітня програма може мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.
Програма інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковою.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню. Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
Опис форм організації освітнього процесу в початковій школі
Освітній процес у початковій школі організовується відповідно до вимог законодавства України у сфері загальної середньої освіти, Державного стандарту початкової освіти, освітньої програми закладу освіти та з урахуванням вікових особливостей, індивідуальних потреб і можливостей учнів.
Основною формою організації освітнього процесу є навчальне заняття, яке може проводитися у формі уроку, інтегрованого заняття, практичної роботи, навчальної гри, дослідницької діяльності, екскурсії, проєктної роботи та інших видів навчальної діяльності.
У початковій школі застосовуються такі форми організації освітнього процесу:
– Фронтальна робота – спільна навчальна діяльність учнів під керівництвом учителя, спрямована на засвоєння нового матеріалу, обговорення навчальних завдань і формування ключових компетентностей.
– Індивідуальна робота – виконання учнями завдань відповідно до їхніх навчальних можливостей, темпу роботи та освітніх потреб.
– Робота в парах і малих групах – організація співпраці, взаємонавчання, обміну думками та розвитку комунікативних навичок.
– Ігрові форми навчання – дидактичні, рольові та сюжетні ігри, які сприяють підвищенню мотивації до навчання, розвитку пізнавального інтересу й творчих здібностей.
– Інтегроване навчання – поєднання змісту різних освітніх галузей для формування цілісного сприйняття навколишнього світу.
– Дослідницька та проєктна діяльність – залучення учнів до спостережень, експериментів, пошуку інформації, розв’язання практичних завдань і створення власних навчальних продуктів.
– Практична діяльність та екскурсії – використання набутих знань у практичних ситуаціях, дослідження навколишнього середовища та встановлення зв’язків між навчанням і реальним життям.
Під час організації освітнього процесу педагогічні працівники використовують традиційні та інтерактивні методи навчання, інформаційно-комунікаційні технології, наочні й дидактичні матеріали, забезпечують діяльнісний підхід, формувальне оцінювання та надання зворотного зв’язку учням.
Особлива увага приділяється створенню психологічно комфортного, безпечного й доступного освітнього середовища, у якому кожна дитина має можливість брати активну участь у навчанні, розвивати здібності, виявляти ініціативу та досягати очікуваних результатів навчання.
Загальний обсяг навчального навантаження на рівні початкової освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання
| Освітні галузі | Кількість годин на рік | ||||
| 1 клас | 2 клас | 3 клас | 4 клас | ||
| Інваріантний складник | |||||
| Мовно-літературна | 315 | 350 | 350
|
350
|
|
| Математична | 140 | 140 | 175 | 175 | |
| Природнича, громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна | 105 | 105 | 105 | 105 | |
| Інформатична | 35 | 35 | 35 | ||
| Технологічна | 35 | 35 | 35 | 35 | |
| Мистецька | 70 | 70 | 70 | 70 | |
| Фізкультурна | 105 | 105 | 105 | 105 | |
| Усього | 665/770 | 735/840 | 770/875 | 770/875 | |
| Варіативний складник | |||||
| Додаткові години для вивчення предметів
освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
35 | 35 | 35 | 35 | |
| Гранично допустиме річне навчальне навантаження учня/загальне річне навантаження на учня | 700/805 | 770/875 | 805/910 | 805/910 | |
Навчальний план для 1-2 класів початкової школи
| Навчальний предмет/ інтегрований курс | Кількість годин на тиждень | ||
| 1 кл. | 2 кл. | Разом | |
| Інваріантний складник | |||
| Українська мова* | 7 | 7 |
19 |
| Іноземна мова | 2 | 3 | |
| Математика | 4 | 4 | 8 |
| Я досліджую світ | 3 | 3 | 6 |
| Дизайн і технології | 1 | 1 |
3 |
| Інформатика | – | 1 | |
| Мистецтво | 2 | 2 | 4 |
| Фізична культура** | 3 | 3 | 6 |
| Усього | 22 | 24 | 46 |
| Варіативний складник | |||
| Додаткові години для вивчення предметів
освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
1 | 1 | 2 |
| Кількість навчальних годин на тиждень, що
фінансуються з державного бюджету (без урахування поділу на групи) |
23 | 25 | 48 |
| Гранично допустиме тижневе / річне навчальне навантаження на учня | 20/700 | 22/770 | 42/1470 |
* 1 клас – інтегрований курс «Українська мова. Навчання грамоти»;
**2 клас – окремі навчальні предмети «Українська мова», «Читання», або інтегрований курс «Українська мова».
**Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.
Навчальний план для 3-4 класів початкової школи
| Назва навчального предмета / інтегрованого курсу | Кількість годинна тиждень | ||
| 3 кл. | 4 кл. | Разом | |
| Інваріантний складник | |||
| Українська мова |
7 |
7 |
20 |
| Літературне читання | |||
| Іноземна мова | 3 | 3 | |
| Математика | 5 | 5 | 10 |
| Я досліджую світ | 3 | 3 | 6 |
| Дизайн і технології | 1 | 1 |
4 |
| Інформатика | 1 | 1 | |
| Мистецтво | 2 | 2 | 4 |
| Фізична культурна* | 3 | 3 | 6 |
| Усього | 25 | 25 | 50 |
| Варіативний складник | |||
| Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових
занять |
1 |
1 |
2 |
| Кількість навчальних годин на тиждень, що фінансуються з державного бюджету (без урахування поділу на групи) |
26 |
26 |
52 |
| Гранично допустиме тижневе / річне навчальне навантаження учня | 23/805 | 23/805 | 46/1610 |
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення граничнодопустимого навантаження учнів.