ОСВІТНЯ ПРОГРАМА для рівня профільної середньої освіти

Пояснювальна записка

Освітня програма закладуосвіти III ступеня окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

– загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції;

– очікувані результати навчання учнів, пропонований зміст окремих предметів, логічну послідовність їх вивчення;

– рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

– вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

Освітня програма закладу освіти розроблена на основі Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 20.06.2025 № 890).

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

Навчання за освітньою програмою профільної середньої освіти можуть розпочинати учні й учениці, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті базової середньої освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом про базову середню освіту).

Навчання за освітньою програмою профільної середньої освіти можуть розпочати учні й учениці, які внаслідок повномаштабного вторгнення на територію України перебували за кордоном та/або на тимчасово окупованій території України, та на момент зарахування (переведення) до 11 класу закладу освіти не мають документа (ів), що підтверджує завершення здобуття освіти на попередньому рівні (у попередньому класі), після проходження ними процедури визнання результатів навчання.

Визнання результатів навчання здобувачів освіти із числа внутрішньо переміщених осіб може бути здійснено на основі довідки або іншого документа, виданого закладом освіти, у якому дитина здобувала освіту за місцем тимчасового перебування.

Загальний обсяг навчального навантаження, його розподіл між освітніми галузями.

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.

Навчальний план

Навчальний план містить орієнтовний тижневий обсяг навчального навантаження та орієнтовні тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Навчальний план складено за другим варіантом Типового навчального плану Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня.

До базових предметів належать: “Українська мова”, “Українська література”, “Зарубіжна література”, “Іноземна мова”, “Історія України”, “Всесвітня історія”, “Математика”,”Фізика і астрономія”, “Біологія і екологія”, “Хімія”, “Географія”, “Фізична культура”, “Захист України”.

Унавчальному плані зазначено мінімальну кількість тижневих годин на вивчення базових предметів, що має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з вимогами Державного стандарту. У річному навчальному плані можназбільшувати кількість годин на вивчення базових предметів за рахунок додаткових годин навчального плану.

Вивчення базового предмета “Фізика і астрономія” може здійснюватися у двох варіантах:

як два окремі предмети – “Фізика” (за програмою авторського колективу під керівництвом Локтєва В.М.), “Астрономія” (за програмою авторського колективу під керівництвом Яцківа Я.Я.), які зазначаються в Навчальному плані;

як один предмет “Фізика і астрономія” (за програмою авторського колективу під керівництвом Ляшенка О.І.); у такому разі можливе послідовне або паралельне вивчення фізичного і астрономічного складників, а розподіл годин між ними здійснюється відповідно до навчальної програми.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами: “Інформатика”, “Технології”, “Мистецтво”. Із запропонованого переліку учень має обрати два предмети – один в 10 класі, інший в 11 класі, або одночасно два предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети розподіляються між двома обраними предметами).

Частину навчальних годин обох варіантів навчального плану призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

базові та вибірково-обов’язкові предмети, які вивчаються на рівні стандарту;

профільні предмети, які вивчаються на профільному рівні (їх перелік з орієнтовною кількістю тижневих годин подано в таблиці 1);

курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання тощо. Тематика і зміст таких курсів можуть розроблятися вчителями і використовуватися в освітньому процесі після погодження в установленому порядку.

Спеціальні курси реалізуються за рахунок годин, додаткових годин.

Факультативні курси є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання.Факультативні курси реалізуються за рахунок додаткових годин навчального плану.

Профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Рішення про вибір профільного предмета (профільних предметів) приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

Іноземна мова на профільному рівні вивчається за умови поглибленого вивчення її на рівні базової середньої освіти. Друга іноземна мова (польська мова) вивчається за рахунок годин додаткових годин.Розподіл годин для формування відповідного профілю навчання здійснює заклад освіти, враховуючи те, що:

на профільному рівні може вивчатись один або декілька предметів з однієї або різних освітніх галузей;

якщо профільний предмет згідно з навчальною програмою має два складники, зокрема, предмет “Фізика і астрономія”, один з них може вивчатись на профільному рівні, а інший на рівні стандарту;

кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених Навчальним планом на вивчення відповідного базового предмета, до яких додається необхідна кількість годин із відведених Навчальним планом на вивчення профільних предметів і спеціальних курсів  або із додаткових годин Навчального плану.

Навчальний план
для 11 класу

¹Може викладатись як один предмет (за програмою авторського колективу під керівництвом Ляшенка О.І.) або як два окремі предмети: “Фізика” (за програмою авторського колективу під керівництвом Локтєва В.М.) і “Астрономія” (за програмою авторського колективу під керівництвом Яцківа Я.Я.)

Форми організації освітнього процесу

Освітній процес в 11 класі організовується відповідно до освітньої програми закладу освіти та навчального плану з урахуванням вікових особливостей учнів, їхніх освітніх потреб, інтересів і здібностей.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків і наскрізних змістових ліній. Навчання за наскрізними змістовими лініями реалізується насамперед через: організацію освітнього середовища; окремі предмети, роль яких при навчанні за наскрізними лініями різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною змістовою лінією; предмети за вибором; роботу в проектах; позаурочну навчальну роботу і роботу гуртків.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожного предмета, досяжні, якщо використовувати діяльнісний підхід, проблемне навчання, проектні технології, ситуаційні вправи, інтерактивні форми, роботу в парах/групах змінного складу тощо.

Формами організації освітнього процесу можуть бути різні типи уроків, практичні заняття, семінари, конференції, заліки, співбесіди, проекти (дослідницькі, інформаційні, мистецькі), сюжетно-рольові ігри, екскурсії, віртуальні подорожі тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель/вчителька визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис інструментарію оцінювання

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здійснюється відповідно доКритеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 квітня 2011 року № 329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11 травня 2011 року за № 566/19304), та Орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21 серпня 2013 року № 1222.

^–

Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти

III ступеня

Освітня програма 11 клас нова